|
Історія Острога - це частина історії України. За своє майже 900-річчя Острог пережив і роки піднесення, розквіту, слави, ставав центром культури та освіти України, і роки занепаду, коли він пертворювався у звичайнісіньке провінційне місто. Але доля розпорядилася так, що наприкінці кожного століття, починаючи з XVI, відроджувався, ніби фенікс.
Наприкінці XVI століття Острог стає великим освітнім, культурним і духовним центром України. Тут були академія і друкарня. Значення Острога притемнювало велич золотоверхого Києва. Князь Констянтин-Василь Острозький був воєводою Київським, маршалком землі Волинської і старостою Володимирським.
XVII століття було для Острога дуже важким, спочатку заволоділи ним єзуїти, потім воєнні дії під час Визвольної війни 1648 - 1654 рр. привели до великого руйнування у місті. Відродитися як культурний і освітній центр він уже не зміг.
Наприкінці XVIII століття доля знову піднесла Острог. Після приєднання до Росії ( березень 1793 р.) він стає не тільки адміністративним, а й культурним і духовним центром. В Острозі були розміщені єпископат, духовна консисторія, духовна семінарія. У другій половині XIX століття в Острозі були відкриті єдине на Волині жіноче графа Д.М.Блудова училище і чоловіча гімназія. Наприкінці XX століття відроджена Острозька Академія.
Місто Острог має давню і славну історію. Не кожен обласний, а тим більше районний центр України може прирівнятися своєю історією до історії Острога. Сама назва міста має чимало легенд.
Острог знаходиться на Козячих і Крем"янецьких відрогах Авратинських гір поблизу впадання річки Вілії (стародавня назва Велія) з її притоками Гнілкою і Грабаркою (зараз залишилось невеличке озерце) у річку Горинь (стародавня Оар). Припускають, що назву місто одержало від давньоруського слова "острог", що означало укріплення, обнесене тином.Стародавні назви його були : Острогобор, тобто укріплення бору, і Остроріг, тобто гострий ріг, який утворили названі вище відроги гір, що впираються у Подільську височину, і зайняте племенем остророгів (існує легенда про золотий ріг цього племені, який ніби захований на Замковій горі, і про існування самого племені).
розкопки свідчать, що місцевість ця була заселена ще в доісторичну епоху (кам"яний вік"), у період трипільської культури. Пізніше місцевість заселилась протослов"янами, довгоголовим племенем Велінана (звідси Волинь). Потім заселена дулібами, полянами, древлянами, а з VIстоліття аварами (обри) і тільки у IX столітті ввійшла до складу Київської Русі. У кінці X століття (992 р.) населення краю приймає християнство з м. Володимира-Волинського (стародавня назва - Любомир).
Острог - місто стародавнє, про нього вже згадується в Іпатіївському літописі під 1100 роком (6608 р. від створення світу) разом з городищем Більмаж був відданий за рішенням Ветичівського з"їзду князів Давиду Ігоревичу, внуку Ярослава Мудрого, взамін Володимирського князівства ( за осліплення князя Василька).
Наприкінці XVI на початку XVII століття Острог стає столицею першого руського вельможі князя Констянтина-Василя Острозького, воєводи Київського, маршалка землі Волинської, старости Володимрського. Князь був найвизначнішим меценатом свого часу. З середини 1570-х років головним осередком української освіти і книжності стає столітнє місто князя - Острог, прозваний сучасними "Волинськими Афінами". Тут в 1576 році постала Острозька слов"яно-греко-латинська академія - перша вища школа в Україні.
Особлива сторінка історії "Волинських Афін" - діяльність Острозької друкарні. На сьогодні відомо 28 острозьких видань навчальних посібників, богословських праць, творів полемічної літератури, що побачили світ в часовому проміжку 1578-1612 рр. Першим острозьким друкарем був знаменитий Іван Федоров.
У жовтні 1846 року Острог відвідав Тарас Шевченко під час своєї подорожі по Волині за завданням Київської археологічної комісії. Побували в Острозі й інші діячі українського відродження - Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський . Історія Острога привертала увагу Михайла Максимовича, Івана Франка, Ореста Левицького, Михайла Грушевського. Минуле рідного міста опрацьовували місцеві краєзнавці Яким Перлштейн, Станіслав Кардашевич, Менахем-Мендель Бібер, Петро Андрухов та ін. Місто Острог є державним історико-культурним заповідником . В місті діє історико-краєзнавчий музей, музей "Книги та друкарства", музей нумізматики. Тут збереглися пам"ятки культури та архітектури XIV-XIX ст.
20 листпада 1995 року Острозька міська рада своїм рішенням затвердила сучасний герб і прапор Острога.
Герб: у червоному полі золотий п"ятикупольний Богоявленський собор.
Прапор: біле прамокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 5:7, у центрі - щит з з гербом міста.
Герб Острога давнього походження. Зображення Богоявленського собору на печатках органів місцевого самоврядування розміщалось вже в 1612-46 рр. Кольори герба символізують: червоний - хоробрість та мужність, золотий - багатство та справедливість мешканців міста. Собор є символом віри.
|
